Історія юаня сьогодні викликає все більший інтерес з боку валютних інвесторів, так і простих громадян. І це цілком зрозуміло, оскільки відносини між Китаєм та Росією склалися досить теплі, активно підтримується товарно-сировинний обмін. Якщо говорити коротко, то ми з ними співпрацюємо у багатьох сферах та ведемо масштабні грошові розрахунки.
З моменту появи юаня до сьогодні пройшло дуже багато часу. Це сильна і досить стабільна грошова одиниця, яка є у списку МВФ п'ятою резервною валютою з часткою 10,9%. Це третій показник після долара США та євро. Причому прогнози аналітиків дають чітке розуміння, що китайська валюта має всі шанси покращити свої позиції.
Їй пророкують яскраве майбутнє. Подейкують, що через якийсь час юань стане безпосереднім конкурентом долара США. Тому ці гроші викликають не лише інтерес, а й відвертий страх у керівників країн, які не мають таких близьких стосунків із Китаєм.
Реальна частка юаня у міжнародній банківській системі становить 1,5% (за даними середини 2016 року). І цілком логічно, що в міру посилення своїх позицій цей показник впевнено зростає. Включення китайської валюти до спеціального кошика прав запозичення призвело до того, що світові центробанки почали активно скуповувати юань, а великі інвестори, які вкладають свій капітал у фондовий ринок Китаю, виявили ще більшу активність. І це залучило в економіку країни кілька трильйонів доларів. Шлях до успіху у цієї валюти був досить довгим. З того моменту минуло багато років, але до рангу світових резервних валют юань так і не перейшов. Втім, це ніяк не знижує інтерес інших держав до юаня.
Цікаві факти про китайський юан
Назва цієї валюти перекладається як "коло" або "кругла монета". Проте слово "юань" використовується виключно за межами Китаю. У самій КНР її називають «женьміньбі», що слід розуміти як «народні гроші».
Китайський юань має міжнародне позначення – CNY. Сам значок валюти виглядає як англійська велика буква Y, що має дві поперечні риси на основі ¥. 1 юань - це 10 Цзяо або 100 феней. Фень, по суті, є місцевою копійкою.
У готівковому обороті використовуються купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 юанів, а також 1,2 та 5 цзяо. Причому перші дві дуже рідкісні. Крім купюр, країни випускаються і монети. Їх номінал складає:
- 1 юань;
- 1 та 5 цзяо;
- 1,2 та 5 феней.
Наразі основними банкнотами на території держави є випущені після 1999 року – п'ята серія. Аверс паперового юаня прикрашає портрет найвідомішого та найпопулярнішого політичного лідера Китаю – Мао Цзедуна. Також тут зображено квіти. З іншого боку банкноти надруковано краєвид КНР. Усі паперові гроші Китаю розрізняються за кольором:
- 1 юань – оливковий;
- 5 юанів – фіолетовий;
- 10 юанів – блакитний;
- 20 юанів – коричневий;
- 50 юанів – зелений;
- 100 юанів – червоний.
Нижче наведу приклади банкнот різних номіналів, які на даний момент звертаються на території країни.
Сучасні монети мають рік карбування, виконаний арабськими цифрами, вказівку номіналу та назву банку. Вони карбуються з різних матеріалів:
- 1,2 та 5 феней виготовляються з алюмінію;
- 1 юань виконаний із нікельованої сталі;
- 1 цзяо карбується з алюмінієвого сплаву або сталі з нікелевим покриттям;
- 5 Цзяо роблять з нікелю з покриттям з латуні або чистої латуні (все залежить від року випуску монети в оборот).
А тепер я розповім, як можна відрізнити справжній юань від підробки. Адже шахрайство з банкнотами поширене у кожній країні, незалежно від суворості покарання за фальшивомонетництво.
Є чотири способи зрозуміти, що ви тримаєте в руках справжні гроші:
- водяні знаки чіткі та мають строго окреслений контур;
- на банкнотах великої гідності (50 і 100 юанів) волосся у портрета Мао Цзедуна рельєфне, тому ви відчуєте шорсткість, їсти проведете по них пальцем;
- якщо подивитися на цифри, що зображають номінал, під невеликим кутом, то контуром орнаменту висвітиться ореол блакитного відтінку;
- посвітите на купюру ультрафіолетовою лампою, у ній містяться спеціальні нитки, які починають світитися у цих променях.
Китайський юань: історія виникнення
Перші гроші з'явилися у цій країні аж 4500 років тому. Тобто, як ви розумієте, їхня історія є дуже складною та насиченою подіями. Але в ті часи в країні ходили різні монети. Вперше місцева валюта набула єдиної форми приблизно в III столітті до нашої ери. Тоді це були мідні монети з отвором квадратної форми посередині. Їх було дуже зручно збирати в єдину зв'язку за допомогою шнурка, що полегшувало зберігання та розрахунок.
До речі, перші банкноти з'явилися лише у VIII столітті вже нашої ери. Саме тоді у Китаї винайшли папір. Тоді був і китайський лян, який служив мірою ваги срібних злитків. Саме ними і розраховувалися торговці у давнину. Лян використається і зараз, але вже виключно в ролі одиниці ваги (50 г).
Юань з'явився лише у 1889 році. Він став зручним та уніфікованим платіжним засобом, що істотно полегшував торгово-грошові відносини всередині держави. Однак це було лише початком. Історія виникнення юаня зазнала ще багато найрізноманітніших подій.
В 1911 починається Сіньхайська революція. Китай стає республікою, а кожна з тих, що існували на той момент, провінція проголосила про власну незалежність і почала випуск власних грошей.
Щоб у новій державі не виник фінансовий хаос, було ухвалено рішення про введення срібного юаня-долара. Він мало чим відрізнявся від свого попередника, тому що монети карбувалися на дореволюційних верстатах і практично за старими «лекалами». Водночас на ринку починають активно зростати ціни на срібло і стартує масовий відтік цього дорогоцінного металу з країни. Таким чином, намітилася дуже сумна перспектива для національної валюти, що діяла на той момент.
Крім того, в період революційних хвилювань різні банки надрукували дуже багато різноманітних грошей. У зверненні знаходилися санги Тибету, японські військові ієни, маньчжурські гобі, а також синьцзянські юані. Така різноманітність валют, що курсували в обороті, серйозно ускладнювала процес розрахунків усередині держави. І знову було ухвалено рішення про кардинальні зміни у грошовій політиці країни.
У 1935 року срібло перестали використовуватиме виготовлення коштів розрахунку. Також скасувалась і приватна власність на цей дорогоцінний метал. З того моменту емісія грошей повністю лягала на чотири китайські банки: Банк Китаю, Банк комунікацій, Селянський та Центральний Банки. Коли завершилася Друга світова війна, випускати місцеву валюту могли вже багато банків. Срібний стандарт виявився повністю ліквідованим.
З огляду на нестабільного економічного становища країни почалася сильна інфляція. Вона призвела до введення нових купюр значно більшого номіналу:
- у 1941 році з'являється банкнота у 500 юанів;
- у 1942 році – 1000 та 2000 юанів;
- в 1945 в обіг надходять купюри номіналом 2500 та 5000 юанів;
- в 1947 році інфляція в країні досягла свого піку, через що була випущена банкнота аж у цілих 10000 юанів;
- 1949 року було поставлено інфляційний рекорд, на світ з'явилася купюра у 5 мільйонів юанів.
У 1947 р. правляча партія Китаю починає підготовку до формування Народного банку. Офіційно відкрився він уже наступного року. Усі гроші, які на той момент були на руках у населення, обмінюють уже на єдину національну китайську валюту – женьміньбі. І цей рік уже можна сміливо вважати народженням сучасного юаня, який ми знаємо сьогодні.
Після свого виникнення китайська національна валюта виявилася прив'язаною до американського долара. Аж до 70-х років минулого століття цей курс становив 2,46 до 1 (за 1 долар давали 2,46 юаня). Виняткове право випускати гроші у країні так і залишилося за Національним банком.
Сучасна історія китайських грошей
Обмін старих платіжних коштів у новий юань проводиться до 1952 року. Спочатку влада країни навіть не могла дійти єдиної думки, як саме варто називати нові китайські гроші. У листопаді 1948 року вони були банкнотами Народного банку Китаю. Вже у грудні гроші стали валютою та квитками Народного банку. Лише за місяць їх почали називати народними квитками. І лише у червні 1949 року назва «женьміньбі» стала офіційно затвердженою.
Нові банкноти було надруковано у кілька серій. Перша вийшла 1948 року. Вона включала 12 номіналів купюр. Найбільшою з них була банкнота 50 тисяч юанів. До першого виходу народних грошей було розроблено 64 види дизайну. Тематика не відрізнялася різноманітністю. Художники використовували виключно мотиви, які були знайомі народу Китаю – сільськогосподарські роботи, місцевий транспорт, найвідоміші місця країни.
Друга серія почала випускатися у 1955 році. Деякий обсяг грошової маси бал надруковано у СРСР. Але у 1964 році через прикордонні розбіжності між країнами ці гроші були повністю вилучені з обігу. Випуск другої серії народних грошей був приурочений до процедури деномінації. У результаті один новий юань прирівнювався до 1 тисяч старих. Так потихеньку Китай почав позбавлятися наслідків гіперінфляції. На кожній новій купюрі друкувався напис "Народний банк Китаю". Вона була написана чотирма основними мовами держави – китайською, монгольською, уйгурською та тибетською. Другу серію банкнот повністю вилучили з обігу 10 року.
Випуск наступної розпочався 1962 року. І ходили ці гроші рівно до 2000 року включно. Четверта серія увійшла в обіг у період 1987 по 1999 роки. Ці купюри існують і зараз, але вже в меншій кількості. Тому що на зміну їм прийшли сучасні паперові різнокольорові юані із портретом Мао Цзедуна.
Валютна пара юань-долар США
Отже, я вже говорила, що до 70-х років XX століття курс цієї пари становив 2,46 до 1. У 80-х роках у країні стартує масштабна економічна реформа. Виробництво починає орієнтуватися на експорт товарів до інших держав. Поруч із починається демпінг цін (сильне здешевлення проти пропозиціями безпосередніх конкурентів), оскільки інакше повноцінно вийти світовий ринок Китаю було неможливо.
Як бачите, країні вдалося досягти поставленої мети. Сьогодні товари китайського виробництва справді завоювали величезну частку експортного сегмента. Вони постачаються майже в усьому світі. Проте самому Китаю довелося піти на серйозну жертву – здешевлення національної валюти. І це спричинило різко негативну реакцію з боку багатьох лідерів інших держав. Найактивніше своє невдоволення висловлювали США.
В 1994 курс валютної пари юань-долар впав до рекордно низького значення в 8,62 до 1. Процес зниження показника був призупинений з боку керівництва Китаю. Курс закріпився на позначці 8,28 юаня за 1 долар США.
Проте країни, які є світовими лідерами економічних відносин, продовжували чинити тиск на Китай. Японія, США та ЄС вважають, що такий курс штучно занижений, у зв'язку з чим потрібна його лібералізація. У відповідь реакція Китаю була цілком грамотною та адекватною. 2005 року юань прив'язується до валютного кошика. Внаслідок такої маніпуляції вартість національної валюти зростає на 2%. Уряд Китаю вважає, що такий крок дозволив зробити курс гнучкішим без формування суттєвої загрози для внутрішньої економіки держави.
Вже в 2013 році юань входить до ТОП-10 найбільш котированих світових валют. Вона також стає однією з найстабільніших грошових одиниць. Всього за 8 місяців 2015 року китайський юань перетворюється на основний платіжний засіб для розрахунків із країнами, що входять до складу Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Подібне сталося вперше за всю історію існування цієї валюти. На міжнародному ринку також трапилися деякі зміни. Юань зумів потіснити саму японську ієну. Він зайняв четверту позицію, яке частка у глобальних розрахунках становила 2,79%. На тлі таких приголомшливих результатів відбулася одна з найзначніших подій в історії юаня. МВФ включив цю валюту в резервний кошик.
Валютна пара юань-рубль
У сучасних реаліях у Росії китайська національна валюта теж стає все більш затребуваною. І вона потрібна не тільки для поїздок населення до Китаю. Через свою стабільність і надійність, а також високий потенціал самої держави-емітента, багато великих і приватних інвесторів розглядають юань як вигідний актив для заощадження капіталу. Передбачається, що у сферах корпоративного банкінгу та торговельного фінансування ця валюта набиратиме популярність ще активніше.
Поки що відкрити внесок у юанях пропонують трохи кредитні організації РФ. На сьогоднішній день це можна зробити у ВТБ24, Росбанку, Альфа-банку та далекосхідному банку «Примор'я». Цілком логічно, що у Росії дуже насторожено ставляться до використання екзотичних іноземних платіжних коштів. Тут мають величезну силу інерційні традиції збереження грошей у національній валюті. І багато в чому вони розвинулися через нестабільність курсу рубля, а також сильні коливання у сфері політичних відносин з іншими державами. Проте експерти впевнені, що вже найближчим часом валютна пара юань-рубль може стати звичайним засобом заощадження серед усіх верств населення.
Цифровий юань - що це і як його можна використати
Віртуальні фінансові активи виникли відносно недавно, але досить швидко набули неймовірної популярності. Все почалося з усім відомого біткоіни. Головною особливістю класичних криптоденег є відсутність контролю їх випуску та поводження з боку держави. Тобто курс цифрової валюти ніяк не прив'язаний до стандартного золотовалютного запасу країни. Такі монети не відчувають на собі політичного та економічного тиску. Децентралізований засіб платежу давно називають світовим майбутнім.
Однак не все так гладко. Багато країн відразу посилили свою політику щодо використання криптовалют на своїй території, обґрунтовуючи свої радикальні кроки тим, що за допомогою анонімних платежів дуже легко фінансувати заборонені угоди та організації. За фактом більшість керівних державних осіб просто не подобається відсутність контролю над такими грошима.
Китай питання криптовалюти теж не оминуло. Ще до початку загального ажіотажу з віртуальними монетами, який стався у 2017 році, держава відразу ж зайняла позицію впливового учасника в індустрії цифрових активів. Країна наповнилася майнерами. Активно вироблялося спеціальне обладнання, з якого можна було створювати нові ланки в блокчейні, цим заробляючи биткоины.
Проте фінал цієї історії був очевидним. Незабаром керівництво КНР, відчувши загрозу з боку віртуальних монет, повністю заборонило використання на своїй території будь-якої децентралізованої анонімної валюти. Зрозуміло, уникнути прогресу все одно не вдалося б.
У жовтні 2020 року світло вперше побачив цифровий юань, який став першою офіційною віртуальною альтернативою реальних грошей, що перебувають на ринку. Оплату класичними купюрами та монетами при цьому ніхто скасовувати не збирається.
Проект пройшов масштабне випробування. Приблизно 50 тисяч громадян Китаю отримали 200 віртуальних грошових одиниць (близько 30 доларів США). Вони завантажувалися у спеціально створеному для цього мобільному додатку, для доступу до якого людям надсилалося індивідуальне запрошення. На той момент цими грошима можна було розплачуватись лише у 3 тисячах торгових точок по всій країні – роздрібних магазинах, кафе та таксі.
Тестування пройшло успішно. Тому у 2021 році цифровий юань вже широко увійшов до мас. Зараз розплачуватись цією монетою можна не тільки за допомогою мобільного додатка, але також розумного годинника та браслетів. Технологія постійно вдосконалюється, щоб кожному громадянинові було максимально зручно користуватися ним.
У чому полягає головна відмінність цифрового юаня від класичної криптовалюти? Насамперед, це просто аналог їхньої місцевої валюти. Вона також випускається Центробанком Китаю та має курс. Якщо вартість криптовалюти залежить від її популярності серед інвесторів, то цифровий юань прив'язаний до свого реального побратима. Він також схильний до інфляції. По суті, цифровий юань є зручнішим для використання і сучасним аналогом монет та паперових грошей.
Кожна цифрова одиниця, що випускається в обіг, має унікальну ідентифікацію. Тому такі гроші можуть похвалитися дуже високим ступенем захисту від фальшування. Усі цифрові юані зберігаються на базі Центробанку Китаю. Тому про анонімність та децентралізованість не може бути й мови.
